Вхід

Реєстрація

Реєстрація

Зареєструватись Вернутись

Відновлення паролю

Будь ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти, на яку ми вишлемо лист для відновлення паролю.
Відновити Згадав

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ БОГОСЛОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

gerb.gif

Україна, 58004, м. Чернівці, вул.Краматорська, 1в, Тел. 050 20 47 530, 096 06 97 880 http://cpbi.info/; cpbi@meta.ua;

http://moodle.cpbi.info/ 

    У 1999 році на Буковині був відроджений Чернівецький православний богословський інститут  найстаріший вищий навчальний заклад у нашому краю, який свого часу був центром богословської освіти в Південно-Східній Європі. Заснований 1827 року, він існує вже 190-й рік. Він є спадкоємцем Греко-східного богословського інституту 1827–1875 рр. та Греко-орієнтального богословського факультету 1875–1944 рр.
       Статут інституту затверджений Міністерством освіти і науки України від 07.11.2007 року (наказ №988). Свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО №708544 від 16 листопада 2007 р.
          В інституті функціонує  факультет богослов'я.  На факультеті існує чотири кафедри: Богослов’я, Біблійної історії і текстології, Церковної історії, Візантійської та новогрецької філології, латинської, румунської, англійської мов.
         Інститут готує фахівців за спеціальністю: „Православне богослов’я", підготовка яких здійснюється на кафедрі “Богослов'я” .
          У Чернівецькому православному богословському інституті існує триступенева система освіти (за Болонською моделлю). Проводиться навчання за стандартом бакалавра православного богослов’я. Термін навчання за бакалаврською програмою становить чотири роки.
          Магістратура є другим освітнім рівнем. Термін навчання в магістратурі становить два роки. На рівні магістратури впроваджена спеціалізація за двома напрямками: богословським і філологічним. Випускники магістратури пишуть і захищають магістерську роботу.
     Третім освітнім рівенем освіти є доктор богослов’я. Науковим рівем є доктор богословських наук.
      Магістри православного богослов’я можуть продовжити навчання в аспірантурі,  захистити наукову дисернтацію та отримати наукову ступінь доктора богослов’я.                     Доктори богослов’я (кандидати богослов’я) можуть поступати в докторантуру,  захистити наукову дисертацію та отримати наукову ступінь доктора богословських наук.

Чернівецький православний богословський інститут – вищий навчальний заклад, що готує:

  • бакалаврів за спеціальністю ”Православне богослов’я. Перекладач новогрецької мови. Вчитель іноземної мови (новогрецька, англійська, румунська). Вчитель предметів духовно-морального спрямування“ (термін навчання – 4 роки);
  • магістрів за спеціальністю ”Православне богослов’я. Перекладач давньогрецької і новогрецької мов. Викладач давньогрецької, латинської мов. Викладач іноземної мови (новогрецька, англійська, румунська). Викладач богословських і філософсько-релігієзнавчих дисциплін“ (термін навчання – 2 роки).  

Перелік ступенів, спеціальностей та освітніх програм, за якими оголошується прийом на навчання, обсяги та нормативні терміни навчання

Бакалаври

Галузь знань

Спеціальність

Обсяги

Нормативні терміни навчання

Шифр

Назва

Шифр

Назва

Денна форма навчання 

Заочна форма навчання 

Денна форма навчання 

Заочна форма навчання

Богословський факультет

04

Богослов’я

041

Богослов’я

15

100

4 роки

4 роки

 

Магістри 

 

Галузь знань

Спеціальність

Обсяги

Нормативні терміни навчання

Шифр

Назва

Шифр

Назва

Денна форма навчання 

Заочна форма навчання 

Денна форма навчання 

Заочна форма навчання

Богословський факультет

04

Богослов’я

041

Богослов’я

15

100

2 роки

2 роки

 

Після завершення навчання в інституті випускники зможуть:

 

1. Займатися науково-дослідницькою і перекладацькою діяльністю. 

2. Брати участь у дипломатичних місіях, налагодженні міжнародних зв’язків між іноземними державами та Україною. 

3. Викладати класичні давньогрецьку, латинську та сучасні грецьку, англійську, румунську мови у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах. 

4. Працювати у церковних інституціях, паломницьких центрах, засобах масової інформації, компаніях та агенціях готельного і туристичного бізнесу; різних державних і приватних установах. 

5. Перекладати святоотцівську та сучасну богословську творчу спадщину з грецької на українську мову. 

6. Після закінчення інституту студенти отримуватимуть дипломи із засвідченням здобутої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціалізації, сертифікати міжнародного зразка із зазначенням рівня володіння грецькою, англійською та румунськими мовами, що дає переваги при їх можливому працевлаштуванні чи вступі на навчання за кордоном. 

 

 

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ”ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я” ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

 

Високий рівень вимог щодо освітніх стандартів сучасного глобалізованого світу зумовлює необхідність активного запровадження кращих досягнень зі сфери організації та розробки новітніх форм надання високоякісної освіти у вітчизняний освітній простір. Зважаючи на це, Чернівецький православний богословський інститут запрошує на навчання всіх бажаючих здобути богословську освіту відповідно до практично апробованих принципів і стандартів інтегративного навчання кращих Вузів світу. Заради надання високоякісних освітніх послуг Інститут пропонує власні навчально-методичні напрацювання із якнайкомпактнішим залучення сучасних IT-технологій у сфері надання духовної освіти, спеціфічні підходи та творчі новації у розробці новітнього проекту універсальної форми дистанційного навчання. Пропонована форма навчання має низку переваг, серед яких: можливість у зручний час самостійно засвоювати необхідний навчальний матеріал, поповнювати й покращувати свої знання з усіх навчальніх курсів, що вивчаються в інституті, проходити оцінювання знань в он-лайн режимі. Завдяки розробленій системі дистанційного навчання всі бажаючі зможуть отримати вищу богословську освіту відповідно до світових освітніх стандартів.

 

Підготовка фахівців за дистанційною формою навчання в Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем ”Бакалавр” – спеціальність ”Православне богослов’яВчитель предметів духовно-морального спрямува-ння (термін навчання – 4 роки) та освітньо-кваліфікаційним рівнем ”Магістр” – спеціальність ”Православне богослов’я. Викладач богословських і філософсько-релігієзнавчих дисциплін” (термін навчання – 2 роки).

 

За програмами освітньо-кваліфікаційного рівня ”Бакалавр” та освітньо-кваліфікаційного рівня ”Магістр” можуть навчатися:

  • священнослужителі та церковнослужителі;
  • випускники загальноосвітніх шкіл, духовних училищ і духовних семінарій;
  • викладачі дисциплін етико-морального спрямування державних навчальних закладів і церковних недільних шкіл;
  • особи, які не мають можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти через професійну зайнятість, географічну віддаленість від навчальних закладів, за сімейними обставинами;
  • особи з особливими потребами й особи, які мають медичні обмеження для здобуття освіти у вищих навчальних закладах з традиційними формами навчання;
  • військові капелани, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, прикордонної та пенітенціарної служби. Керівники державних органів управління різних рівнів;
  • студенти, які бажають паралельно отримати іншу спеціальність. Безробітні та особи, які бажають здобути другу освіту;
  • Громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Україномовні громадяни зарубіжних країн.

Після закінчення терміну навчання студенти отримають диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR і МАГІСТРА/MASTER європейського зразка. Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті.

 

Можливості дистанційного здобуття освіти звільняє від необхідності відвідування аудиторних занять, розкриває перспективи навчання у зручних для студента режимі, способі, об’ємі навчального навантаження та місці.

 

Дистанційна форма навчання передбачає самостійне опанування студентами навчальних дисциплін за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що створює всі умови для повноцінного використання комплексу сучасних електронних засобів навчання, навчально-методичних посібників, підручників, авторських розробок лекційних та практичних занять, спецкурсів із поетапним долученням до всієї навчальної бази інституту. Пропонується можливість навчання за індивідуальним навчальним планом. Кожен студент матиме змогу сформувати зручний для себе розклад і графік навчального процесу. Вісокоякісне програмне забезпечення сприятиме зручності в організації та ефективності самого навчального процесу, виконуючи консультаційні функції при розробці індивідуальних навчальних планів, створення компактних форм сприйняття та контролю засвоєного матеріалу, фіксації рівня успішності та ін.

 

В основу програм дистанційного навчання інституту закладений модульний принцип, навчальні плани сформовані на основі окремих навчальних дисциплін. Теоретичний матеріал вивчається за допомогою електронних навчальних курсів, підручників, аудіо- та відеолекцій. Засвоєння практичного матеріалу здійснюється за допомогою практичних занять, диспутів і семінарів у режимі відео-конференцій. За бажанням студент отримує можливості повноцінного спілкування з викладачами, отримання необхідних консультацій у режимі off- та on-line.

Навчання передбачає розгалужену систему індивідуальних занять студента з викладачем.

 

Перевірка знань здійснюється як у дистанційній формі, так і під час очних сесій. Складання екзаменаційної сесії відбувається дистанційно – виконання контрольних робіт, співбесіди за допомогою Skype, або явкою студента до навчального закладу (як правило, на один день).

Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів здійснюється в аспірантурі і докторантурі

В інституті відбуваються захисти наукових дисертацій. Таким чином, система навчання в інституті цілком відповідає сучасним тенденціям як в українській, так і в загальноєвропейській  вищій  освіті.   

Прийом в аспірантуру і докторантуру проводиться по двох програмах: доктора богослов'я і доктора богословських наук. На програму доктора богослов’я приймаються випускники православних академій, а також випускники світських вищих навчальних закладів. На програму доктора богословських наук приймаються особи котрі мають наукову ступінь доктора богослов’я (кандидата богослов’я), або наукову ступінь з інших галузей наук.

Прийом до аспірантури та докторантури проводиться на кафедри:

     1.  богослов’я;
     2.  біблійної історії і текстології;
     3.  церковної історії.

Кадрове забезпечення підготовки аспірантів і докторантів за спеціалізацією “Православне богослов’я” здійснюється профільними до тематики обраного наукового дослідження кафедрами, що мають у своєму складі 10 докторів богословських наук, 10 професорів, 5 докторів богослов’я, 5 доцентів. Науково-педагогічні кадри є відомими спеціалістами у галузі богослов’я та іноземних мов.

Аспіранти і докторанти вивчають грецьку мову і мають змогу поглибити її знання в Афінському університеті. Чернівецький православний богословський інститут уклав угоду про наукову співпрацю з Афінським університетом, тому з’явилася ще одна можливість щорічно проходити наукове стажування в докторантурі Богословського факультету Афінського університету.

В інституті існує Спеціалізована вчена рада із захисту наукових дисертацій, для здобуття наукового ступеня доктора богослов’я і доктора богословських наук.

Система навчання в інституті цілком відповідає сучасним тенденціям як в українській, так і в загальноєвропейській освітній традиції.

Після захисту наукової дисертації аспіранти отримують диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВ’Я, а докторанти диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗРАЗКА, визнаного в усіх країнах Європи.

Для Чернівецького православного богословського інституту 2017 рік є ювілейним – цього року він відзначає своє 190-річчя. Самобутня буковинська богословська освітня традиція бере свій початок від 1827 року, коли в Чернівцях було засновано Чернівецький православний богословський інститут. Він відіграв визначну загальноцерковну роль, давши Православній Церкві багатьох видатних церковних ієрархів, учених-богословів, священнослужителів, релігійних діячів, що дало змогу забезпечити стрімкий розвиток і процвітання духовного життя як на Буковині, так і інших землях.

Чернівецький православний богословський інститут здійснив величезний вплив на розвиток богословської освіти Православної Церкви на Буковині, Румунської, Болгарської, Сербської та інших Православних Церков. Сьогодні спадкоємцями та продовжувачами цієї традиції є як богословські, так і світські навчальні заклади Буковини, Румунії, Болгарії, Сербії та інших країн.

Свого часу Чернівецький православний богословський інститут був єдиним вищим богословським навчальним закладом у Південно-Східній Європі, своєрідним центром теологічної ієрархів, священиків, богословів, церковно-релігійних діячів, які несли освіти, в якому навчалися представники Православних Церков близького зарубіжжя – Румунії, Сербії, Болгарії, православні віруючі з Туреччини, Угорщини та інших країн. Визначальність та загальноцерковна значущість богословського інституту в Чернівцях виявлялася саме через активну діяльність живих носіїв,завдяки здобутому тут високому рівню теологічного знання та виховання в дусі православного благочестя. Зі стін інституту вийшло багато відомих своє служіння і проводили потужну духовно-просвітницьку роботу серед православних народів Балкан та інших регіонів Європи. Випускники інституту заснували богословські факультети в Бухаресті (Румунія), Софії (Болгарія), Белграді (Сербія) та в інших містах.

Чернівецький православний богословський інститут пройшов тривалий і складний історичний шлях. За цей час неодноразово змінювалася його назва, статус, внутрішній устрій,  базові принципи та підходи до організації навчальної, науково-методичної систем та ін. Втім, незважаючи на це, у Чернівцях завжди намагалися зберегти цілісність і спадкоємність освітньої традиції, яка у своєму стрімкому та активному розвитку сягає початків створення інституту. Зародження цієї традиції тісно пов’язане з історією конфесійної боротьби на території Буковини у другій половині XVIII – початку XX ст. Тоді, в умовах напруженого ідейного протистояння в Австрійській імперії між католиками і православними, Православна Церква потребувала власної системи освіти, за допомогою якої вона могла б зберегти свою ідентичність. Це питання було позитивно вирішене саме Чернівецьким православним богословським інститутом.

Буковинська митрополія, ініціюючи відкриття богословського інституту в Чернівцях, намагалася знайти оптимальну форму поєднання вірності православній церковній традиції з відкритістю до сучасної науки. Вона прагнула, щоби випускники, зберігаючи вірність Православній Церкві, водночас могли вільно інтегруватися у світ європейської вченості.  Основна увага тут приділялася викладанню латинської, німецької, польської і румунської мов, оскільки вони відкривали православним студентам доступ до європейської науки. Так виник у Чернівецькому православному богословському інституті синтез православної богословської традиції з досягненнями західноєвропейської науки, який став потужним творчим поштовхом для всієї східної богословської думки.

У 1850 році інститут отримав титул Імператорського. У 1851 році відомий церковний діяч – єпископ та перший митрополит Буковини Євгеній Гакман розпочинає переговори з урядом Австрії про створення відповідного факультету на базі Греко-східного богословського інституту, який входив в інфраструктуру його єпископії.

1875 року було вирішено реорганізувати Чернівецький православний богословський інститут на Греко-орієнтальний богословський факультет при Чернівецькому університеті. Він продовжив давні освітні традиції богословського інституту. Корпорація Греко-орієнтальний богословський факультет завжди ідентифікував себе зі спадкоємцем теологічної традиції богословського інституту. Упродовж ХІХ – ХХ ст. наш богословський навчальний заклад виховав цілу плеяду видатних церковних ієрархів, богословів, подвижників благочестя.

Починаючи з 1880 р. тут навчалися студенти з Румунії, з 1887 р. – із Сербії, Чорногорії, Боснії, Болгарії, Угорщини й Туреччини. Згодом чимало з них стали визначними богословами та церковними діячами, викладачами і завідувачами кафедр багатьох Європейських вузів і семінарій, а деякі – засновниками богословських факультетів. Чимало випускників богословського факультету займали високі церковні посади, очолювали єпископські кафедри, працювали при консисторіях, були настоятелями монастирів.

У 1940-х роках богословський заклад пережив важкі часи насильницького закриття та майже повного забуття. Після встановлення на території вже сучасної Чернівецької області радянської влади богословський навчальний заклад припинив своє існування. Весь професорсько-викладацький склад і вся інфраструктура богословського факультету були перенесені в місто Сучаву (Румунія). З 1941 по 1944 рік було відновлено функціонування богословського факультету в Чернівцях.

Відродження давньої богословської освітньої традиції на теренах північної Буковини відбулось у 1999 році, коли почав діяти Чернівецький православний богословський інститут – навчальний заклад, що має велике історичне значення, оскільки саме йому була відведена провідна роль у стрімкому розвитку та зростанні вже сучасного науково-просвітницького потенціалу, на основі збереження вірності кращим із кращих постулатів традиції високого рівня вимог до богословської освіти і науки славного минулого. Саме тому відроджений Чернівецький православний богословський інститут є повноправним спадкоємцем Греко-східного богословського інституту (1827 – 1875 рр.) та Греко-орієнтального богословського факультету (1875 – 1944 рр.).

З часу відродження Богословського інституту в Чернівцях не припинявся процес покращення його матеріально-технічної бази. У 2003 році споруджений п’ятиповерховий навчальний корпус загальною площею 1053,80 м2 за адресою: 58029 м.Чернівці, вул. М. Черемшини, 10 А, де налічується 12 лекційних аудиторій та 3 спеціалізовані лабораторії. Є сучасно облаштовані бібліотека, актовий зал, кухня, їдальня. У навчальному закладі укомплектовано найсучаснішим обладнанням дві комп’ютерні аудиторії на 45 одиниць і центр новітніх інформаційних технологій, які з’єднані локальною сіткою та підключені до глобальної мережі Інтернет. Функціонує власна невеличка друкарня, що створює достатні умови для забезпечення ефективного викладання навчальних дисциплін.

У 2017 році побудований триповерховий студентський гуртожиток площею 1550 м2 за адресою: вул. Краматорська, 1 В, де розміщується церква на честь Трьох Святителів, навчальні й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані комп’ютерною технікою, під’єднаної до єдиної локальної сітки та мережевого інтернет-простору. На базі навчального закладу організовано хор, різноманітні творчі гуртки. Студенти забезпечуються необхідними навчальними підручниками, довідниками, словниками, граматичними посібниками,  а також триразовим харчуванням та усіма побутовими зручностями.

Сьогодні Чернівецький православний богословський інститут – це науково-дослідницький та навчально-виховний комплекс, який готує не лише кандидатів у священство, співробітників церковних установ і спеціалістів у різних галузях богословської науки, а й філологів-дослідників, перекладачів, викладачів сучасної та класичної грецької мов, латинської, англійської та румунської філології. Богословський інститут у Чернівцях є одним із провідних богословських навчальних закладів України. Завдяки зусиллям і кропіткій праці професорсько-викладацького складу інституту, навчальний заклад успішно розвивається та активно проводить свою освітню і наукову діяльність.

Організаційно-методичним лейтмотивом роботи Богословського інституту є особливе зосередження на можливості засвоєння і створення власного оригінального синтезу кращих досягнень європейської та вітчизняної освіти і науки, що сприяє формуванню високого професійного рівня професорсько-викладацького складу, який здатен підготувати висококваліфікованих богословів і перекладачів давньогрецької, новогрецької, латинської, румунської, англійської мов, тобто – філологів-професіоналів із ґрунтовними й досконалими знаннями класичних і сучасних мов.

Навчальний процес у Богословському інституті забезпечують висококваліфіковані фахівці, які закінчили Афінський і Салонікійський національні університети (Греція), Бухарестський університет (Румунія), Папський Григоріанський університет у Римі (Італія), Кембриджський та Оксфордський університети (Великобританія), Київську і Московську духовні академії, отримали вищу освіту та здобули наукові ступені доктора наук і вчені звання професора. Організаційно-методичним лейтмотивом роботи інституту є особливе зосередження на можливості засвоєння і створення власного оригінального синтезу кращих досягнень європейської та вітчизняної освіти і науки, що сприяє формуванню високого професійного рівня професорсько-викладацького складу, який здатен підготувати висококваліфікованих богословів і перекладачів давньогрецької, новогрецької, латинської, румунської, англійської мов, тобто  філологів-професіоналів із ґрунтовними й досконалими знаннями класичних і сучасних мов.

Суттєвою перевагою організації навчального процесу Інституту є можливість поглибленого навчання за участю викладачів-носіїв грецької, англійської, румунської мов, що уможливлюється завдяки співпраці з Афінським національним університетом (Греція), Британською міжнародною школою в Україні, Бухарестським університетом (Румунія) за культурними, освітніми, науковими програмами, програмами професійних обмінів і стажувань у межах проектів міжнародного співробітництва. Для тих, хто виявляє особливі успіхи в навчанні, досягає практично бездоганного рівня володіння мовами, Наш заклад сприяє вступу до навчальних установ Греції, Італії, Великобританії та інших країн Європи тих, хто виявляє особливі успіхи в навчанні, досягає практично бездоганного рівня володіння мовами.

Важливою справою якою займаються фахівці з давньогрецької і новогрецької мов, є переклад праць відомих сучасних грецьких богословів. Зокрема, вже завершено переклад праці “Святоотцівське богослов’я” і “Прабатьківський гріх” відомого грецького теолога протопресвітера Іоанніса Романідіса. Заплановано наступний перекладнацький проект Інституту – фундаментальні праці з обширною історико-богословського наукового доробку професора Власія Фідаса (з історії Церкви, пентархії та церковного права). Інститут планує здійснити переклад усіх ще дотепер не перекладених теологічних праць грецьких богословів, зробити їх доступними для кожної людини і в нашому мовному середовищі.

Офіційним друкованим органом Чернівецького православного богословського інституту є науково-богословський журнал ”Світильник” (”Candela”), який був заснований у 1881 році. Перекладені професорами богословського інституту з грецької мови на українську праці грецьких богословів, а також написані богословські статті та наукові дисертації аспірантів і докторантів публікуються саме в цьому науковому виданні. Журнал розповсюджується в богословських закладах України, Росії, Білорусії, Молдови, Румунії, Греції, Болгарії, Сербії та багатьох інших країн світу.

Отже, система навчання в інституті цілком відповідає сучасним провідним тенденціям як в українській, так і в загальноєвропейській вищій освіті.

З 1999 по 2017 роки в Чернівецькому православному богословському інституті було підготовлено 630 бакалаврів, 250 спеціалісти, 230 магістрів, 40 аспірантів, 30 докторантів, які трудяться як на церковній, так і на світській ниві.

Станом на вересень 2017 року в Чернівецькому православному богословському інституті навчається більше 60 студентів на денному відділенні і 300 – на заочному. До складу професорсько-викладацької корпорації входить 15 викладачів, серед яких – 10 професорів і 5 доцентів. Більшість викладачів є докторами богослов’я, докторами богословських наук, докторами філософії або ж докторами наук за різними світськими науковими спеціальностями.

На базі Чернівецького православного богословського інституту створений Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури. Інститут займається дослідженням візантійської історіографії, агіографії та епістолографії.

Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури є міждисциплінарним науково-дослідницьким та освітнім підрозділом Чернівецького православного богословського інституту, створеним із метою проведення й координації досліджень грецької мови, історії, культури та літератури.

Випускники Чернівецького православного богословського інституту несуть своє церковне служіння в різних куточках України і за її межами. Деякі з них є нині єпископами Української Православної Церкви.