Вхід

Реєстрація

Реєстрація

Зареєструватись Вернутись

Відновлення паролю

Будь ласка, введіть Вашу адресу електронної пошти, на яку ми вишлемо лист для відновлення паролю.
Відновити Згадав

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ БОГОСЛОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ

gerb.gif

Україна, 58004, м. Чернівці, вул.Краматорська, 1в, Тел. 050 20 47 530, 096 06 97 880 http://cpbi.info/; cpbi@meta.ua;

http://moodle.cpbi.info/ 

    

У 1999 році на Буковині був відроджений Чернівецький православний богословський інститут – найстаріший вищий навчальний заклад нашого краю, колись знаний центр богословської освіти в Південно-Східній Європі. Будучи заснованим у 1827 році, незважаючи на різноманітні історично зумовлені інституційні трансформації й насильницьке закриття радянською владою, він стійко продовжує свою духовно-просвітницьку місію ось уже 191 рік. Видатне історичне минуле як спадкоємця Греко-східного богословського інституту (1827 – 1875 рр.) та Греко-орієнтального богословського факультету (1875 – 1944 рр.) стало надійною основою нинішнього широкомасштабного розвитку як одного з провідних освітніх і науково-дослідницьких установ України у галузі православного богослов’я. Потужний кадровий потенціал, матеріально-технічна та навчально-методична база як результат багаторічної практичної реалізації, без перебільшень, справді, титанічної духовної, організаційно-адміністративної, освітньо-виховної й науково-дослідницької праці, вибудованої за принципами кращих із кращих здобутків європейської та вітчизняної освіти і науки, продовжують давати свої повноцінні плоди в освітньому та науковому просторі України та світу.
Діяльність інституту у вітчизняній освітній системі чітко регламентована статутом, затвердженим Міністерством освіти і науки України 7 листопада 2007 року (наказ № 988) /Свідоцтво про державну реєстрацію (серія АОО №708544 від 16 листопада 2007 року)/ та цілою низкою всієї необхідної установчої документації.
На цей час в інституті діє богословський факультет. На факультеті функціонують чотири кафедри: Богослов’я; Біблійної історії і текстології; Церковної історії та мистецтва; Візантійської та новогрецької філології.

Чернівецький православний богословський інститут запрошує на навчання юнаків та дівчат
на основі базової (9 класів) та повної (11 класів) загальної середньої освіти
за бакалаврською і магістерською програмами за спеціальністю 
“Православне богослов’я”, "Іконописне мистецтво", "Музичне мистецтво"

форми навчання: денна, вечірня, заочна і дистанційна

Підготовка висококваліфікованих фахівців у Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється на всіх освітніх щабляхбакалаврату, магістратури, аспірантури та докторантури. Тобто існує триступенева система освіти (за Болонською моделлю).

Проводиться навчання за стандартом бакалавра. Термін навчання за бакалаврською програмою становить чотири роки. Випускники бакалаврату отримують освітню кваліфікацію бакалавра православного богослов’я

Магістратура є другим освітнім рівнем. Термін навчання в магістратурі становить два роки. Випускники магістратури пишуть і захищають магістерські роботи  та отримують освітню кваліфікацію магістра православного богослов’я

Третій освітній рівень – доктор богослов’я. Магістри православного богослов’я можуть продовжити навчання в аспірантурі та захищати наукові дисертації, здобути науковий ступінь доктора богослов’я.

Науковий рівень – доктор богословських наук. Доктори богослов’я (кандидати богослов’я) можуть вступати до докторантури та захищати наукові дисертації, здобути науковий ступінь доктора богословських наук.

Бакалавр іконописного мистецтва. Термін навчання за бакалаврською програмою становить чотири роки. Випускники бакалаврату отримують освітню кваліфікацію бакалавра іконописного мистецтва.

Магістратура є другим освітнім рівнем. Термін навчання в магістратурі становить два роки. Випускники магістратури пишуть і захищають магістерські роботи та отримують освітню кваліфікацію магістра іконописного мистецтва.

Бакалавр музичного мистецтва. Термін навчання за бакалаврською програмою становить чотири роки. Випускники бакалаврату отримують освітню кваліфікацію бакалавра музичного мистецтва.

Магістратура є другим освітнім рівнем. Термін навчання в магістратурі становить два роки. Випускники магістратури пишуть і захищають магістерські роботи та отримують освітню кваліфікацію магістра музичного мистецтва.

Третім освітнім рівнем освіти є доктор філософії / доктор мистецтва зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”  . Окрім того, існує можливість здобуття наукового ступеня вищого рівня – доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”.

Магістри іконописного мистецтва можуть продовжити навчання в аспірантурі, захищати дисертаційні дослідження та отримати наукову ступінь доктора філософії / доктора мистецтва зі спеціальності “Іконописне мистецтво”.

Магістри музичного мистецтва можуть продовжити навчання в аспірантурі, захищати дисертаційні дослідження та отримати наукову ступінь доктора філософії / доктора мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво”.

Доктори філософії / доктори мистецтва зі спеціальності “Іконописне мистецтво” (кандидати мистецтвознавства) можуть вступати до докторантури, захищати наукові дисертації та отримати наукову ступінь доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Іконописне мистецтво”.

Доктори філософії / доктори мистецтва зі спеціальності “Музичне мистецтво” (кандидати мистецтвознавства) можуть вступати до докторантури, захищати наукові дисертації та отримати наукову ступінь доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Музичне мистецтво”.

                СПЕЦІАЛЬНІСТЬ “ПРАВОСЛАВНЕ БОГОСЛОВ’Я 

Сучасне українське суспільство стоїть перед вагомими викликами постіндустріальної, постмодерної епохи, зіштовхуючись із впливом факторів, що перешкоджають його активному духовному розвитку. В час складних випробувань, які переживає наш народ, особливо гостро постає прагнення не лише формально-зовнішнього, а й внутрішнього, всецілого відродження духовності, яке неможливе без позитивного впливу православ’я на життя суспільства, прийняття реально дієвих і важливих рішень. Зокрема, активне відновлення в пам’яті українського народу християнських ідей православної духовності, потреба їх поширення і всебічної підтримки серед населення, його повноцінного духовного збагачення й воцерковлення, вимагає конструктивної модернізації і реформування православного освітнього середовища, яке б не тільки було здатним швидко й адекватно реагувати на всі цивілізаційні і соціальні зміни, але й сприяти збереженню самобутності православного християнства, його практичного ствердження в житті нашого народу, що і стане запорукою реального духовного оновлення та процвітання України як православної християнської держави. Безперечно, завдання такого змісту неможливо вирішити без розвитку системи богословської освіти, бо саме підготовка фахівців у галузі “Православного богослов’я” виявляє здатність Церкви Христової, як спільноти віруючих і нашого православного народу та всіх його соціальних сил, надавати потужні й дієздатні відповіді викликам сучасності, їх успішного вирішення, апелюючи до позиції Церкви і стверджуваної Нею святої Божественної істини Христової. Безумовно, це вимагає розробки та запровадження такої системи духовної освіти, яка б сприяла формуванню особистості не тільки священнослужителя, церковнослужителя, а й, зокрема, кожного православного християнина, в особах яких би поєднувались як моральні ідеали християнства, духовного здорового, праведного і святого способу життя, так і освячені благочестям потужні інтелектуальні здатності, високий професіоналізм, ініціативність, креативність та ерудиція. Саме тому система підготовки фахівців зі спеціальності “Православне богослов’я” у Чернівецькому православному богословському інституті передбачає комплексний, кросдисциплінарно інтегрований підхід щодо надання якісної богословської освіти із навчальною та дослідницько-прикладною зорієнтованістю до широкого профілю предметно дотичних спеціалізацій, зокрема, філологічного напряму, пронизаної багатосотлітньою традицією розвитку богослов’я у грекомовному культурному, освітньому та науковому середовищах.

Чернівецький православний богословський інститут

вищий навчальний заклад, що готує:

- бакалаврів зі спеціальності “Православне богослов’я. Перекладач новогрецької мови. Вчитель новогрецької мови. Вчитель предметів духовно-морального спрямування” (термін навчання – 4 роки);

- магістрів зі спеціальності “Православне богослов’я. Перекладач давньогрецької та новогрецької мов. Викладач давньогрецької та новогрецької мов. Викладач богословських і філософсько-релігієзнавчих дисциплін” (термін навчання – 2 роки). 

В інституті зі спеціальності “Православне богослов’я” викладаються предмети, які сприяють комплексному засвоєнню богословської науки: 1. Загальноцерковна історія Історія, 2.Історія Української Православної Церкви, 3. Катехізис, 4.  Літургіка, 5. Біблійна історія, 6. Патрологія, 7. Церковнослов’янська мова, 8. Церковний спів, 9. Історія релігій, 10. Догматичне богослов’я, 11. Святе Письмо Нового Завіту, 12.   Святе Письмо Старого Завіту , 13. Релігійна філософія, 14. Християнські деномінації, 15.  Церковнослов’янська мова, 16. Візантологія, 17. Гомілетика, 18. Моральне богослов’я, 19.  Пастирське богослов’я, 20. Порівняльне богослов’я, 21. Історія помісних Церков, 22. Методика викладання богословських дисциплін, 23. Літургіка, 24. Еклезіологія, 25.   Сотеріологія та есхатологія, 26. Основне богослов’я, 27. Канонічне право, 28. Історія українського богослов’я, 29. Історія древніх Церков, 30. Біблійне богослов’я, 31.  Латинська патрологія, 32. Екуменізм, 33. Місіологія, 34. Всесвітня історія. Окрім того, ґрунтовне засвоєння гуманітарних предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів:  35. Англійська мова, 36. Українська мова, 37. Безпека життєдіяльності, 38. Вступ до спеціальності, 39.  Основи інформатики, 40. Основи права, 41. Історія України, 42. Основи економічної теорії, 43. Основи загальної та соціальної психології, 44. Соціологія, 45. Латинська мова, 46.  Фізичне виховання, 47. Грецька мова, 48. Планування наукової роботе, 49. Релігійна етика   , 50. Текстологічна практика, 51. Курсові роботи, 52. Політологія, 53. Теорія та історія культури, 54. Основи охорони праці, 55. Основи екології, 56. Педагогіка, 57. Філософія, 58. Педагогічна практика, 59. Кваліфікаційна робота бакалавра, 60. Цивільна оборона, 61.  Педагогіка і психологія вищої школи, 62. Старогрецька мова, 63. Асистентська практика, 64. Текстологічна практика, 65. Інтелектуальна власність, 66. Вища освіта і болонський процес, 67. Переддипломна підготовка, 68. Методика наукової роботи, 69. Текстологія, 70. Слов’янознавство, 71. Інноваційні методи викладання, 72. Інформаційні технології, 73.   Історія науки, 74. Мовознавство і літературознавство, 75. Релігійна філософія, 76.  Педагогічна практика, 77. Магістерська дисертація.


               Після завершення навчання в інституті випускники зможуть:

1. Займатися науково-дослідницькою і перекладацькою діяльністю. 

2. Брати участь у дипломатичних місіях, налагодженні міжнародних зв’язків між іноземними державами та Україною.

3. Викладати класичні давньогрецьку, латинську та сучасну грецьку мови у вищих навчальних закладах і загальноосвітніх школах.

4. Працювати в церковних інституціях, паломницьких центрах, засобах масової інформації, компаніях та агенціях готельного і туристичного бізнесу; різних державних і приватних установах. 

5. Перекладати святоотцівську та сучасну богословську творчу спадщину з грецької на українську мову. 

6. Після закінчення інституту студенти отримуватимуть дипломи із засвідченням здобутої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та спеціалізації, сертифікати міжнародного зразка із зазначенням рівня володіння грецькою мовою, що дає переваги при їх можливому працевлаштуванні чи вступі на навчання за кордоном.

Підготовка фахівців зі спеціальності “Православне богослов’я”

за дистанційною формою навчання

Високий рівень вимог щодо освітніх стандартів сучасного глобалізованого світу зумовлює необхідність активного запровадження кращих досягнень зі сфери організації та розробки новітніх форм надання високоякісної освіти у вітчизняний освітній простір. Зважаючи на це, Чернівецький православний богословський інститут запрошує на навчання всіх бажаючих здобути богословську освіту відповідно до практично апробованих принципів і стандартів інтегративного навчання кращих вузів світу. Для надання високоякісних освітніх послуг Інститут пропонує власні навчально-методичні напрацювання з якнайкомпактнішим залученням сучасних IT-технологій у сфері надання духовної освіти, спеціфічні підходи та творчі новації у розробці новітнього проекту універсальної форми дистанційного навчання. Пропонована форма навчання має низку переваг, серед яких: можливість у зручний час самостійно засвоювати необхідний навчальний матеріал, поповнювати й поліпшувати свої знання з усіх навчальніх курсів, що вивчаються в інституті, проходити оцінювання знань в онлайн-режимі. Завдяки розробленій системі дистанційного навчання всі бажаючі зможуть отримати вищу богословську освіту відповідно до світових освітніх стандартів.

Підготовка фахівців за дистанційною формою навчання в Чернівецькому православному богословському інституті здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Бакалавр” – спеціальність “Православне богослов’яВчитель предметів духовно-морального спрямування” (термін навчання – 4 роки) та освітньо-кваліфікаційним рівнем “Магістр – спеціальність “Православне богослов’я.Викладач богословських і філософсько-релігієзнавчих дисциплін (термін навчання – 2 роки).

За програмами освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” та освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” можуть навчатися:

- священнослужителі та церковнослужителі;

- випускники загальноосвітніх шкіл, духовних училищ і духовних семінарій;

- викладачі дисциплін етико-морального спрямування державних навчальних закладів і церковних недільних шкіл;

- особи, які не мають можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційній системі освіти через професійну зайнятість, географічну віддаленість від навчальних закладів, за сімейними обставинами;

- особи з особливими потребами й особи, які мають медичні обмеження для здобуття освіти у вищих навчальних закладах з традиційними формами навчання;

- військові капелани, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, прикордонної та пенітенціарної служби;

- керівники державних органів управління різних рівнів;

- студенти, які бажають паралельно отримати іншу спеціальність;

- безробітні та особи, які бажають здобути другу освіту;

- громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Україномовні громадяни зарубіжних країн.

Можливості дистанційного здобуття освіти звільняють від необхідності відвідування аудиторних занять, що розкриває перспективи навчання у зручних для студента режимі, способі, об’ємі навчального навантаження та місці.

Дистанційна форма навчання передбачає самостійне опанування студентами навчальних дисциплін за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення, що створює всі умови для повноцінного використання комплексу сучасних електронних засобів навчання, навчально-методичних посібників, підручників, авторських розробок лекційних та практичних занять, спецкурсів із поетапним долученням до всієї навчальної бази інституту. Пропонується можливість навчання за індивідуальним навчальним планом. Кожен студент матиме змогу сформувати зручний для себе розклад і графік навчального процесу. Високоякісне програмне забезпечення сприятиме зручності в організації та ефективності самого навчального процесу, виконуючи консультаційні функції при розробці індивідуальних навчальних планів, створенні компактних форм сприйняття та контролю засвоєного матеріалу, фіксації рівня успішності та ін.

В основу програм дистанційного навчання інституту закладений модульний принцип, навчальні плани сформовані на основі окремих навчальних дисциплін. Теоретичний матеріал вивчається за допомогою електронних навчальних курсів, підручників, аудіо- та відеолекцій. Засвоєння практичного матеріалу здійснюється за допомогою практичних занять, диспутів і семінарів у режимі відео конференцій. За бажанням студент отримує можливості повноцінного спілкування з викладачами, отримання необхідних консультацій у режимі off- та on-line.

Навчання передбачає розгалужену систему індивідуальних занять студента з викладачем.

Перевірка знань здійснюється як у дистанційній формі, так і під час очних сесій. Складання екзаменаційної сесії відбувається дистанційно (виконання контрольних робіт, співбесіди за допомогою Skype або явкою студента до навчального закладу (як правило, на один день)).

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ІКОНОПИСНЕ МИСТЕЦТВО 

Православне мистецтво є носієм високих духовних цінностей, зокрема, іконопис, який створювався святими духовидцями. У православній культурі іконі належить значне місце, де вона ніколи не мислилася лише як твір мистецтва. Ікона, перш за все, віронавчальний текст, який покликаний допомогти пізнанню Істини. Ікона є своєрідним вікном у духовний світ, тому вона має особливу мову, де кожен знак – символ. За допомогою знаково-символічної системи ікона передає інформацію подібно до письмового тексту, мову якого необхідно знати, щоб сприйняти, зрозуміти й пережити її духовний смисл. Мета ікони – направити всі наші почуття, розум і всю нашу людську природу до її істинної мети – шляху духовного преображення.

Значення ікони в православному світі можна порівняти зі Святим Письмом і Святим Переданням. Якщо вони містять Богом відкриті істини у словесній формі, то ікона свідчить про Бога мовою ліній і фарб. На початках навчання молодий іконописець повинен вникнути в мистецтво іконопису і проникнутися його духом саме через прискіпливе дослідження і наслідування творів великих майстрів. Ця праця дасть йому можливість ґрунтовно вивчити іконопис із первотворів, а відтак бути здатним імпровізувати і самостійно творити сучасну православну ікону. Ми черпаємо наше натхнення з прагнення повернути православному іконопису ту велич, красу і важливість у житті Церкви, яку він мав у часи свого найбільшого розквіту. 

Чернівецький православний богословський інститут

здійснює підготовку:

- бакалаврів зі спеціальності “Іконописне мистецтво . Вчитель дисциплін у галузі  мистецтвознавства.  Художник-іконописець”(термін навчання – 4 роки);

- магістрів зі спеціальності “Іконописне мистецтво.  Викладач дисциплін у галузі  мистецтвознавства та основ реставрації.  Художник-іконописець, реставратор. Експерт-мистецтвознавець”(термін навчання – 2 роки). 

Загалом, навчання майбутніх фахівців зі спеціальності

“Іконописне мистецтво” передбачає:

- Розвиток у студентів професійних художніх навичок, що дає змогу проводити самостійну творчу діяльність, як у державних, так і в церковних установах.

- Створення на високому професійному рівні авторських творів у сфері іконопису та інших видів церковного мистецтва в межах живої традиції Православної Церкви.

- Здійснення художньої, наукової і культурно-просвітницької діяльності з підготовки: іконописців спеціалізованих майстерень, викладачів іконопису художніх шкіл, вузів і середніх спеціальних навчальних закладів, експертів з іконопису та церковно-історичного живопису.

- Написання всього спектру існуючих ікон. Зокрема, написання ікон для іконостасу (проектування, виготовлення ікон); храмовий розпис (розробка програми розпису, введення об’єкту, стінний розпис); розробка ескізу за вищенаведеними напрямками.

В інституті зі спеціальності “Іконописне мистецтво” викладаються предмети, які сприяють комплексному засвоєнню мистецтва іконопису: 1.Комп’ютерна графіка, 2. Копіювання, 3. Історія давньоруського живопису, 4. Іконографія, 5. Іконографічний канон, 6. Основи стінопису, 7. Кольорознавство, 8. Основи реставрації, 9. Музеєзнавство, 10. Іконографічний рисунок, 11. Основи пластичної анатомії, 12. Вступ до спеціальності, 13. Техніка ікони, 14. Основи перспективи, 15. Композиція, 16. Іконографія, 17. Матеріали і технологія виготовлення ікони, 18. Живопис, 19. Історія і теорія православного сакрального мистецтва, 20. Богослов’я ікони, 21. Орнамент, 22. Методика викладання іконопису, 23. Планування наукової роботи, 24. Християнське мистецтво, 25. Технологія і техніка живопису, 26. Іконописна практика, 27. Педагогічна практика, 28. Курсові роботи (проекти), 29. Комплексний іспит зі спеціальності, 30. Кваліфікаційна робота бакалавра, 31. Догмат іконошанування, 32. Історія церковного мистецтва та іконографії, 33. Шрифт, 34. Експертиза пам’яток іконопису, 35. Церковне мистецтво, 36. Історія візантійського  живопису, 37. Іконописні школи, 38. Теорія мистецтва та практики іконопису, 39. Іконографія Святого Писання Нового Завіту, 40. Іконографія Святого Писання Старого Завіту, 41. Переддипломна підготовка, 42. Асистентська практика, 43. Реставраційна та експертна практика,  44. Комплексний іспит зі спеціальності, 45. Магістерська дисертація. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богословських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів: 46.Українська мова, 47.Педагогіка, 48. Догматичне богослов’я, 49. Загальноцерковна історія, 50. Історія православ’я на Русі, 51. Катехизис, 52. Літургіка, 53.Святе Письмо Нового Завіту, 54. Святе Письмо Старого Завіту, 55 Біблійна історія, 56. Візантологія, 57. Еклезіологія , 58. Агіографія, 59. Моральне богослов’я, 60. Пастирське богослов’я, 61. Порівняльне богослов’я, 62. Грецька мова, 63. Історія помісних Церков, 64. Патрологія, 65. Сотеріологія та есхатологія, 66. Церковнослов’янська мова, 67. Педагогіка і психологія вищої школи, 68. Канонічне право, 69. Основне богослов’я, 70. Історія древніх Церков, 71. Старогрецька мова, 72. Методика наукової роботи.

Практичні заняття проводяться у спеціально технічно обладнаних майстернях.

Для підготовки професійних художників-іконописців в інституті створено такі можливості:

1. Висококваліфікований професорсько-викладацький склад.

2. Велика бібліотека спеціалізованої богословської літератури.

3. Наявність майстерень для роботи.

4. Надання необхідних матеріалів для написання робіт.

5. Власний інститутський храм.

6. Практика в іконописанні впродовж усіх років навчання.

7. Підсумок навчання – захист бакалаврських і магастерських робіт з іконопису.

8. Наявність локальної мережі, електронної бібліотеки, Інтернет-доступу.

9. Безкоштовне проживання. 

10. Безкоштовне чотириразове харчування.

Зі спеціальності “Іконописне мистецтво” на навчання приймаються особи православного віросповідання із середньою освітою (бажано з художньою). Термін навчання 4 роки – за ОКР “Бакалавр” і 2 роки – за ОКР “Магістр”. Абітурієнти складають іспити за профілем спеціальності “Іконописне мистецтво”.

Намалювати і виконати взірець або фрагмент ікони. Матеріал: акварель з белілами, гуаш або темпера (на вибір), папір розміром 30х20 см, час виконання – 4,5 год. До екзаменаційної роботи ставляться такі вимоги: грамотне розташування зображення на листі паперу, передача характеру зображення, руху, пропорції, дотримання відповідних зразків кольорових і світових відносин.   

                   СПЕЦІАЛЬНІСТЬ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Мистецтво церковного богослужбового співу, в своєму історичному аспекті розгляду, передбачає необхідність особливого зосередження на відмінності між самим богослужбовим співом і музикою. Первинно спів на честь Бога, Його прославлення і возвеличення, своїми витоками сягає Неба, коли ще до створення цього видимого світу безплотні сили небесні (Ангели) невпинно славословили свого Творця. Початок богослужбового співу, таким чином, був покладений за межами історії цього видимого і матеріального світу, за межами земної історії.

Ангельська пісня хвали і славослів’я звучала також під час творіння Богом цього світу і буде співатись вічно. Проте людина, яка підпала владі гріха, не в змозі почути цей спів і бути його учасницею. Тільки у виняткових моментах окремі обранці Божі могли почути спів Ангелів. Про це свідчить Святе Письмо: “Року смерті царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному Престолі… Серафими стояли зверху Його… і кликали один до одного, і говорили: свят, свят, свят Господь Саваоф, уся земля повна слави Його” (Іс. 6, 1-3).

При народженні Богомладенця Христа “з’явилося з Ангелом численне воїнство небесне, яке славило Бога й викликувало: слава у вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління! ” (Лк. 2, 13-14).

Іоанн Богослов у видінні бачив “чотирьох тварин”, які мали “по шість крил навколо, а всередині вони були повні очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, говорячи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Котрий був, є і прийде” (Одкр. 4,8).

“Хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове” (2 Кор, 5, 17). “Заспівайте Господеві пісню нову” (Пс. 95, 1; 97, 1). Суть новизни цього співу полягає в тому, що земна, тлінна людина заспівала подібно до ангелів. Св. Іоанн Золотоустий говорить: “Ісус, Син Отця щедрот, Бог істинний приніс все багатство благодаті, приніс також і небесні пісні. Бо що говорять вверху Серафими, Він повелів і нам говорити: Свят, Свят, Свят”.

Новизна ця також полягає і в тому, що вона є наслідком надприродного втілення Сина Божого. Втім, осягалась і досягала своєї духовно-мистецької витонченості упродовж багатьох століть, аж поки до кінця не була виформувана у восьмиголосній системі богослужбового співу Православної Церкви. Суть цього прогресу в тому, що під проводом Святого Духа, шляхом поєднання різноманітних елліністичних, юдейських, сірійських, коптських та багатьох інших національно-мелодичних начал був вироблений єдиний, істинний образ небесного співу, який успадковує розумний стрій ангельського співу.

Першим, хто став займатись осмисленням взаємовпливу богослужбового співу і життя – був відомий давньохристиянський вчений-богослов – Климент Олександрійський. Він сформулював таке положення: “Правильний спів є наслідком праведного життя і праведне життя є умовою правильного співу”. Як наслідок, виникає твердження, згідно з яким, праведне життя є уже співом. “Адже виконуючи нову заповідь, тобто заповідь нашого Спасителя, людина уподібнюється ангелам. А так як спів є невід’ємною частиною ангелської природи, то і життя праведної людини стає співом”.

Святі Отці Церкви дивились на людину, як на сосуд, вмістилище та інструмент Святого Духа. Узагальнюючи різні думки, святитель Григорій Ніський пише: “Музика є нічим іншим, як закликом до більш піднесеного способу життя, який настановляє тих, хто відданий чесноті, не допускати у своїх звичаях нічого немузичного, нечіткого, неспівзвучного, не натягувати струн більше потрібного, щоб вони не розірвались від зайвого натягування, але також і не послаблювати їх до міри, коли порушується міра утримання. Адже коли душа розслаблена подібним станом, вона робится глухою і втрачає благозвучність. Взагалі, музика велить натягувати і відпускати струни в певний час, наглядаючи за тим, щоб спосіб нашого життя неухильно зберігав правильну мелодію і ритм, уникаючи як розбещеності, так і зайвої напруженості”. Ці слова святителя Григорія Ніського, які є ключовими в розумінні святоотцівської музичної антропології, є основою нового, суто православного розуміння богослужбового співу. Відповідно, необхідність підготовки кваліфікованих фахівців у цій галузі церковного мистецтва є постійно актуальною вимогою як християнської богослужбової практики, так і однією з важливих базових складових високоякісної богословської і культурно-мистецької освіти.

Чернівецький православний богословський інститут

здійснює підготовку:

Бакалаврів музичного мистецтва зі спеціальності Музичне мистецтво. Церковний спів. Керівник церковного хору. Вчитель церковного музичного мистецтва. Вчитель художньої культури, етики, естетики. Вчитель предметів духовно-морального спрямування. Музичне аранжування (термін навчання – 4 роки);.

Магістра музичного мистецтва зі спеціальності Музичне мистецтво. Церковний спів. Диригент церковного хору. Вчитель церковного музичного мистецтва. Викладач методики музичного навчання, музично-теоретичних і диригентсько-хорових предметів. Викладач богословських і філософсько-релігієзнавчих дисциплін. Музикознавець” (термін навчання – 2 роки);.

В інституті зі спеціальності “Музичне мистецтво” викладаються предмети, які сприяють комплексному засвоєнню мистецтва співу: 1. Хоровий клас і практикум роботи з хором, 2. Хорознавство, 3. Сольфеджіо, 4. Хорове аранжування , 5. Вступ до спеціальності , 6. Музична інформатика, 7. Регентське мистецтво, 8. Хорове диригування , 9. Церковний спів, 10. Основний музичний інструмент, 11. Постановка голосу, 12. Додатковий музичний інструмент, 13. Музична психологія та психологія музичної освіти, 14. Методика викладання музичних дисциплі, 15. Методологія наукових досліджень, 16.  Акомпанемент та імпровізація, 17. Музична літургіка, 18.  Основи диригування, 19. Методики музичного виховання та диригування, 20.  Музикознавства та фортепіано, 21. Історія української музики, 22. Методика вокального виховання дітей, 23. Планування наукової роботи, 24. Методика застосування комп’юторної техніки  при викладанні музики, 25.  Педагогічна практика, 26.  Курсові роботи, 27. Асистентська  практика, 28. Теорія та історія культури, 29. Поліфонія, 30. Основи теорії музики, 31. Музична педагогіка, 32. Гармонія, 33. Cольний спів, 34. Вокальний клас, 35.   Кваліфікаційна робота бакалавра, 36. Концертмейстерський клас, 37. Музична педагогіка та виконавська діяльність, 38. Хорклас і практикум роботи з хором, 39. Методика роботи з дитячим хоровим колективом, 40. Музичне комп’ютерне аранжування, 41. Асистенська практика, 42.  Переддипломна підготовка, 43. Методика наукової роботи, 44. Філософія музики, 45. Історія церковного співу, 46. Інноваційні методи викладання, 47. Методика роботи в церковному хорі, 48. Проблеми сучасного мистецтвознавства, 49. Психологія музичної діяльності, 50. Школознавство, 51. Магістерська дисертація. Окрім того, ґрунтовне засвоєння богословських предметів уможливлюється завдяки викладанню курсів:  52. Загальноцерковна історія, 53.Історія Української Православної Церкви , 54. Катехізис   , 55. Літургіка  , 56. Біблійна історія, 57.  Святе Письмо Нового Завіту, 58. Святе Письмо Старого Завіту, 59. Церковнослов’янська мова, 60. Догматичне богослов’я, 61. Візантологія, 62. Гомілетика, 63.Моральне богослов’я, 64.  Пастирське богослов’я, 65. Порівняльне богослов’я, 66. Грецька мова, 67. Історія помісних Церков, 68. Методика викладання богословських дисциплін, 69. Еклезіологія, 70. Сотеріологія та есхатологія, 71. Основне богослов’я, 72. Канонічне    право,   73.   Історія  древніх  Церков,  74.   Старогрецька   мова,  75. Місіологія, 76. Патрологія


Після завершення навчання в інституті випускники зможуть:

1. Працювати диригентами церковних хорів і керівниками хорів в недільних школах,

2. Співати в церковних хорах і на кліросі.

3. Служити в храмах псаломщиками та читцями-уставщиками.

4. Викладати музично-церковне мистецтво, хорові дисципліни, художню культуру, етику, естетику та предмети духовно-морального спрямування в загальноосвітніх школах і дитячих садочках.

5. Викладати методику музичного навчання, музично-теоретичні, диригентсько-хорові, богословські та філософсько-релігієзнавчі дисципліни в спеціалізованих мистецьких навчальних закладах і закладах вищої освіти.

6. Керувати шкільними музичними гуртками, дитячими вокально-хоровими колективами, музичними студіями, гуртками художньої самодіяльності.

7. Керувати хоровими колективами.

8. Складати сценарії різноманітних церковних заходів, духовні концертні програми.

9. Займатися організацією соціально-виховної, культурно-масової, церковно-громадської роботи серед молоді.

10. Проводити духовно-просвітницьку та катехізичну діяльність.

11. Організовувати недільні школи для дітей та дорослих людей.

Після закінчення терміну навчання студенти отримають диплом БАКАЛАВРА/BACHELOR і МАГІСТРА/MASTER європейського зразка. Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті.


ПІДГОТОВКА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ І НАУКОВИХ

КАДРІВ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В АСПІРАНТУРІ ТА ДОКТОРАНТУРІ

Прийом в аспірантуру і докторантуру проводиться за  програмами: доктора богослов’я, доктора філософії / доктора мистецтва та доктора богословських наук, доктора церковного мистецтвознавства. За програмою доктора богослов’я, доктора філософії/доктора мистецтва приймаються випускники православних академій, а також випускники світських вищих навчальних закладів. За програмою доктора богословських наук приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора богослов’я (кандидата богослов’я) або науковий ступінь з інших галузей наук. За програмою доктора церковного мистецтвознавства приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора філософії / доктора мистецтва (кандидата мистецтвознавства) або науковий ступінь з інших галузей наук.

Прийом до аспірантури та докторантури проводиться на кафедри:

1)  Богослов’я;

2)  Біблійної історії і текстології;

3)  Церковної історії та мистецтва.

Навчання проводиться в навчальному корпусі площею 1550 м2 за адресою вул. Краматорська, 1-В, де розміщується церква в честь Трьох Святителів, учбові й спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані сучасною комп’ютерною технікою з постійним доступом до електронної бібліотечної бази Інституту і глобального мережевого простору Internet. Аспіранти та докторанти забезпечуються необхідною науковою літературою, навчальними підручниками, посібниками, довідниками, словниками, а також триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

Крім того, Інститут усебічно сприятиме створенню всіх можливостей для безперешкодного доступу до тематично визначеної, за обраною проблематикою дослідження, спеціалізованої джерельної бази (архівних матеріалів, давніх рукописів та ін.) з бібліотечних фондів, електронних інформаційних ресурсів наукових і навчальних інституцій, церков і монастирів України та світу.

Аспіранти і докторанти вивчають грецьку мову і мають змогу поглибити її знання в Афінському університеті. Чернівецький православний богословський інститут уклав угоду про наукову співпрацю з Афінським університетом, тому з’явилася ще одна можливість щорічно проходити наукове стажування в докторантурі Богословського факультету Афінського університету.

В інституті функціонує спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій для здобуття наукових ступенів доктора богослов’я та доктора богословських наук зі спеціальності “Православне богослов’я”, доктора філософії / доктора мистецтва та доктора церковного мистецтвознавства зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”.

Чернівецький православний богословський інститут пропонує відмінне поєднання багаторічних освітніх традицій і сучасного інноваційного підходу з підготовки висококваліфікованих фахівців за міжнародними стандартами. Система навчання в інституті відповідає сучасним вимогам і провідним тенденціям як в українській, так і в загальноєвропейській вищій освіті.

Після захисту наукових дисертацій аспіранти отримують диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВ’Я зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ/ДОКТОРА МИСТЕЦТВА зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”, а докторанти – диплом ДОКТОРА БОГОСЛОВСЬКИХ НАУК зі спеціальності “Православне богослов’я”, ДОКТОРА ЦЕРКОВНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА зі спеціальності “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”  ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗРАЗКА, визнаного в усіх країнах Європи.

Спеціалізована вчена рада зі спеціальностей “Православне богослов’я” (галузь науки “богослов’я”) , “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво” (галузь науки “мистецтвознавство”) створена з метою наукового осмислення й поглиблення православного розуміння ікони, організації навчального процесу, розробки інноваційних методів викладання, фахового зорієнтування викладачів і студентів у сфері професійного іконописання та богослов’я. На засіданнях Ради розглядаються фундаментальні і найбільш важливі проблеми розвитку богослов’я, богослов’я ікони й іконопису, обговорюються доповіді та опрацьовуються підсумкові документи, які виражають загальну думку членів вченої ради з догматичних, канонічних, мистецтвознавчих питань зі сфери іконопису. Результатом діяльності спеціалізованої вченої ради є формування дослідницько апробованої науково-критичної, тобто фахової позиції стосовно як сучасних проблем, так і проблем історичної минувшини вітчизняного та зарубіжного релігійного мистецтва, рецензування вже виданих монографій, дисертаційних досліджень і статей про ікону та іконописання. Окрім того, пропонуються рекомендації щодо налагодження і вдосконалення освітнього процесу на факультетах та інститутах церковних мистецтв, кафедрах іконопису, відділеннях, школах й інших православних церковних навчальних закладах. Формується база іконописних зразків різних епох і стилів для наочного виявлення іконописного канону.

Чернівецький православний богословський інститут

як науково-дослідницький та навчально-виховний центр

Нині Чернівецький православний богословський інститут – це науково-дослідницький та навчально-виховний центр, який готує не лише кандидатів у священство, співробітників церковних установ і спеціалістів у різних галузях богословської науки, церковного мистецтвознавства, а й філологів-дослідників, перекладачів, викладачів сучасної та класичної грецької мов.

Богословський інститут у Чернівцях був і залишається одним із провідних богословських навчальних закладів України. Завдяки зусиллям і кропіткій праці професорсько-викладацького складу інституту здійснюється його активний розвиток, розробляються та імплементуються в життя прогресивні навчальні підходи, проекти й стратегії дослідницького поступу, які позитивно корелюють із досвідом кращих вузів світу, що дає змогу проводити успішну й багатогранну освітню і наукову діяльність.

Організаційно-методичним лейтмотивом роботи Богословського інституту є особливе зосередження на можливості засвоєння і створення власного оригінального синтезу кращих досягнень європейської та вітчизняної освіти і науки, що сприяє формуванню високого професійного рівня професорсько-викладацького складу, який здатен підготувати висококваліфікованих богословів, іконописців і перекладачів давньогрецької, новогрецької мов, тобто богословів-практиків, спеціалістів у галузі сакрального мистецтва та філологів-професіоналів із ґрунтовними й досконалими знаннями класичних і сучасних мов.

Навчальний процес у Чернівецькому православному богословському інституті забезпечують висококваліфіковані фахівці, які закінчили Афінський і Салонікійський національні університети (Греція), Бухарестський університет (Румунія), Папський Григоріанський університет у Римі (Італія), Кембриджський та Оксфордський університети (Великобританія), Київську і Московську духовні академії, отримали вищу освіту та здобули наукові ступені доктора наук і вчені звання професора.

Суттєвою перевагою організації навчального процесу Інституту є можливість поглибленого навчання за участю викладачів-носіїв грецької, англійської, румунської мов, що уможливлюється завдяки співпраці з Афінським національним університетом (Греція), Британською міжнародною школою в Україні, Бухарестським університетом (Румунія) за культурними, освітніми, науковими програмами, програмами професійних обмінів і стажувань у межах проектів міжнародного співробітництва. Наш заклад сприяє вступу до навчальних установ Греції, Італії, Великобританії та інших країн Європи тих, хто виявляє особливі успіхи в навчанні, досягає практично бездоганного рівня володіння мовами.

Наразі одним із важливих завдань, яке вирішують наші фахівці з давньогрецької і новогрецької мов, є переклад праць відомих сучасних грецьких богословів. Зокрема, вже завершено переклад праць відомих грецьких теологів протопресвітера Іоанніса Романідіса “Святоотцівське богослов’я” і  Дімітріоса Целенгідіса  “Іконологічіні дослідженя”.

Заплановано наступний перекладацький проект Інституту – фундаментальні праці з обширною історико-богословського наукового доробку професора Власія Фідаса (з історії Церкви, пентархії та церковного права).

Інститут планує здійснити переклад усіх ще дотепер не перекладених теологічних праць грецьких богословів, зробити їх доступними для кожної людини і в нашому мовному середовищі.

В інституті існує факультет богослов’я, де функціонують чотири кафедри: Богослов’я, Біблійної історії і текстології, Церковної історії та мистецтва, Візантійської та новогрецької філології.

З 1999 по 2017 роки в Чернівецькому православному богословському інституті підготовлено 630 бакалаврів, 250 спеціалістів, 230 магістрів, 40 аспірантів, 30 докторантів, які трудяться як на церковній, так і на світській ниві.

Станом на вересень 2017 року в Чернівецькому православному богословському інституті навчається більше 60 студентів на денному відділенні і понад 300 – на заочному. До складу професорсько-викладацької корпорації входить 15 викладачів, серед яких – 10 професорів і 5 доцентів. Більшість викладачів є докторами богослов’я, докторами богословських наук, докторами філософії або ж докторами наук за різними світськими науковими спеціальностями.

Офіційним друкованим органом Чернівецького православного богословського інституту є науково-богословський журнал “Світильник” (“Candela”), який був заснований у 1881 році. Перекладені професорами богословського інституту з грецької мови на українську праці грецьких богословів, а також написані богословські статті та наукові дисертації аспірантів і докторантів публікуються саме в цьому науковому виданні. Журнал розповсюджується в богословських закладах України, Росії, Білорусії, Молдови, Румунії, Греції, Болгарії, Сербії та багатьох інших країн світу.

На базі Чернівецького православного богословського інституту створений Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури. Інститут займається дослідженням візантійської історіографії, агіографії та епістолографії. Грецький інститут візантійської і новогрецької філології, історії та культури є міждисциплінарним науково-дослідницьким та освітнім підрозділом Чернівецького православного богословського інституту, створеним із метою проведення й координації досліджень грецької мови, історії, культури та літератури.

Умови навчання

Інститут забезпечує навчальними посібниками, бібліотечним фондом, комп’ютерною технікою, а також триразовим харчуванням. Кращі студенти отримують направлення на навчання до університетів країн Західної Європи та Америки. Здібні до наукової діяльності можуть продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі при інституті. Навчальний процес здійснюється у корпусі, де наявні 15 лекційних аудиторій та спеціалізованих лабораторій перекладу, комунікації, редагування.

Загальна площа приміщень, що використовуються для проведення навчально-лабораторних занять, адміністративних, господарських та інших потреб, становить 1050 м2.

Підрозділи інституту мають можливість вести навчальну роботу, отримувати наукову інформацію, користуватись бібліотечними фондами всього світу.

Комп’ютери об’єднані в єдину мережу, яка підключена до Інтернету. В інституті є бібліотека, читальний зал, актовий зал, спортзал, кухня, їдальня, медпункт.

Навчальний корпус інституту під’єднаний до інженерних мереж (газ, водогін, каналізація, тепломережі, електропостачання, слабкострумні мережі).

Інститут продовжує розвиватися: побудований новий триповерховий корпус загальною площею 1550 м2. У ньому розміщені церква в честь Трьох Святителів, спальні і побутові кімнати, бібліотека, читальний зал та інші приміщення.

Матеріально-технічна база 

У 2003 році був спорудженний п’ятиповерховий навчальний корпус загальною площею 1053,8 м2 за адресою 58029 м. Чернівці, вул. М. Черемшини, 10-А, де налічується 12 лекційних аудиторій і 3 спеціалізовані лабораторії. Функціонують сучасно обладнані бібліотека, актовий зал, кухня, їдальня. У навчальному закладі є дві комп’ютерні аудиторії на 45 одиниць і центр новітніх інформаційних технологій, які з’єднані локальною мережею і підключені до мережі Інтернет. Працює власна міні-друкарня, що створює умови для забезпечення ефективного викладання навчальних дисциплін.

У 2017 році побудований триповерховий студентський гуртожиток площею 1550 м2за адресою вул. Краматорська, 1-В, де розміщується церква в честь Трьох Святителів, навчальні і спальні кімнати, бібліотека, читальний зал, кухня, їдальня, медпункт. Навчальні аудиторії укомплектовані комп’ютерами, об’єднаними в єдину локальну мережу, яка підключена до глобального мережевого простору Internet. На базі навчального закладу організовано хор, різноманітні творчі гуртки. Студенти забезпечуються необхідними навчальними підручниками, довідниками, словниками, граматичними посібниками, триразовим харчуванням і житлом з усіма побутовими зручностями.

Кадрове забезпечення

Кадрове забезпечення підготовки фахівців за спеціалізаціями “Православне богослов’я”, “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”  здійснюється чотирма кафедрами: богослов’я; біблійної історії і текстології; церковної історії та мистецтва; візантійської та новогрецької філології. Науково-педагогічний персонал богословського інституту налічує 15 осіб: 10 докторів богословських наук, 10 професорів, що становить 75% загальної чисельності; 5 докторів богослов’я, 5 доцентів, що становить 25% загальної чисельності. Науково-педагогічні кадри – відомі спеціалісти в галузі богослов’я та мистецтвознавства.

Навчально-методичне забезпечення

Навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з напрямів “Православне богослов’я”,  “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”   здійснено у повному обсязі й відповідно до чинних державних вимог у галузі вищої освіти. Навчальні плани розроблені відповідно до освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів усіх освітніх і наукових рівнів. Вони затверджені у встановленому порядку, що гарантує відповідність стандарту богословської науки та забезпечує гарантію якості освіти. Напрями підготовки “Православне богослов’я”,  “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”   забезпечені робочими навчальними програмами з усіх нормативних та вибіркових навчальних дисциплін. Власні робочі програми дисциплін створені на основі нормативних програм й відповідають освітньо-професійним програмам та освітньо-кваліфікаційним характеристикам, сучасному рівню розвитку богослов’я та іконописного мистецтва.  Навчальний процес з цих спеціальностей повністю забезпечений програмами іспитів, методичними вказівками для виконання курсових та випускних кваліфікаційних робіт; пакетами комплексних контрольних робіт; програмами практики; методичними посібниками з відповідних дисциплін.

Для забезпечення викладання із застосуванням ефективних педагогічних методик, сучасних інтерактивних методів навчання використовуються наявна комп’ютерна мультимедійна техніка, власна друкарня тощо. Бібліотечний фонд інституту постійно поповнюється періодичними виданнями (науковими журналами, часописами та збірниками), тематика яких пов’язана зі спеціальностями “Православне богослов’я” , “Іконописне мистецтво” та “Музичне мистецтво”  . Бібліотека оснащена високоякісною копіювальною технікою, що дає змогу розмножувати необхідні матеріали для лекційних, семінарських, практичних занять, контролю знань студентів, їх самостійної роботи.

Інформаційне забезпечення

В інституті, силами науково-педагогічних працівників, проводиться інтенсивна робота з перекладу навчальних підручників, наукових праць та іншої літератури відомих іноземних авторів українською мовою. Це уможливлює концептуальне оновлення та поповнення бібліотечного фонду новими книгами і необхідними підручниками.